| 50theme | Дата: Вторник, 2018-04-10, 1:33 PM | Сообщение # 1 |
Сообщений: 450
Статус: Оффлайн
| Тиск цивілізації на навколишнє середовище в останні десятиліття досягло безпрецедентною інтенсивності. Вже лунають голоси, що «точка повернення» пройдена, і тепер глобальна екологічна катастрофа, пов'язана з виснаженням всіх ресурсів, - тільки питання часу.
Однак більшість експертів набагато більш конструктивні в прогнозах: у людства, як і раніше є шанс врятувати свою планету.Основное занепокоєння зараз викликають все більше очевидні процеси зміни клімату у зв'язку з наростаючим парниковим ефектом. Він є наслідком підвищення споживання викопного палива і збільшення виборів концентрації вуглекислого газу.
Фахівці ЮНЕП (Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища) розрахували два можливих сценарії розвитку подій у відповідності з обраними стратегіями: перший пріоритет - економічне зростання будь-якою ціною, другий - забезпечення сталого розвитку. Якщо людство зробить ставку тільки на економічне зростання, то вже до 2032 року зростання споживання органічного палива призведе до того, що обсяг викиду вуглекислого газу в атмосферу досягне 16 млрд. Тонн на рік. Глобальне потепління стане незворотнім і спричинить за собою катастрофічне зміна клімату. Якщо ж пріоритетом стане забезпечення сталого розвитку, то активні кроки по впровадженню енергозберігаючих технологій дозволять до 2032 року знизити цей показник удвічі, до 8 млрд. Тонн. Тоді екосистема планети поступово впорається з навантаженням, і наслідки не будуть настільки плачевнимі.Как не дивно, людство лише кілька десятиліть тому всерйоз задумалося про масштаби збитку, що завдається навколишньому середовищу. Однак за цей недовгий термін пройдено великий шлях від теоретичних диспутів до реальних заходів з порятунку екології Землі.
Вимоги до захисту навколишнього середовища істотно змінилися, ставши важливою частиною не тільки міждержавних відносин, але і основним елементом стратегій провідних світових корпорацій.Так з чого ж все почалося, і які тенденції в захисті навколишнього середовища будуть переважати в найближчому майбутньому?
До середини 60-х років XX століття питання захисту навколишнього середовища розглядався лише в локальних масштабах, на рівні окремих джерел забруднення. Тим часом втрачалися глобальні причини і наслідки згубного впливу на природу. По суті, вперше на міжнародному рівні ці питання розглядалися на конференції, що пройшла в Стокгольмі в 1972 році. За її підсумками було прийнято документ, який отримав назву «Стокгольмська декларація», який вперше позначив глобальність екологічних проблем і визначав принципи міжнародного екологічного співробітництва. Багато в чому на основі цього документа в 1982 році на Генеральній Асамблеї ООН була прийнята Всесвітня хартія природи, яка мала вже набагато більшу юридичну силу.
За словами професора Миколи Марфенін, декана екологічного факультету Міжнародного незалежного еколого-політичного університету, якщо в 70-ті роки найбільш передові країни лише розгорталися в бік охорони навколишнього середовища, то в 80-і роки світ перейшов до активної вирішення екологічних проблем. Завдяки будівництву очисних споруд та введення жорстких екологічних стандартів країни стали менше забруднювати повітря і воду. Зокрема, за минулі двадцять років в таких найбільших річках Європи, як Дунай і Рейн, значно зменшився вміст токсичних речовин.
Продовжуючи свою думку, вчений зазначає, що раніше існувала думка, ніби економіка і екологія - антиподи, тобто бурхливий розвиток економіки явно тягне за собою руйнування біосфери. З середини 80-х прийшло розуміння, що законодавчі обмеження здатні примирити екологію з економікою за умови, що вони дають перевагу прогресивним природозберігаючих і енергоефективних технологій. В умовах такого регулювання економіка в цілому і промисловість зокрема починають перебудовуватися на новий екологічний стиль розвитку.
Підсумком цього етапу стало проведення в 1992 році конференції в Ріо-де-Жанейро (Бразилія), на якій була прийнята програма під назвою «Порядок денний на 21-те століття». Важливість конференції полягала в тому, що на ній остаточно сформувалася концепція «сталого розвитку людства», тобто прогрес не на шкоду майбутнім поколінням і природі. Її девіз звучав дуже красномовно: «Наш останній шанс врятувати планету» .Але скоро стало зрозуміло: такі проблеми, як зміни клімату, стоять настільки гостро, що вимагають прийняття швидких заходів.
І в грудні 1997 року в Японії за участю більш ніж 120 країн було прийнято Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Цей документ розподілив зобов'язання розвинених індустріальних країн щодо обмеження викидів парникових газів і став першою глобальною кроком по протидії зміні клімату. Мета ставилася не надто амбітна - в період з 2008 по 2012 роки знизити сукупний рівень викидів на 7%. У минулому році до протоколу приєдналася і Росія. І хоча документ досі не підписаний США, але і в цій найбільшій економіці світу є свої програми по зниженню викидів парникових газов.Какіе ж шляху скорочення викидів вуглекислого газу пропонуються? Це розвиток альтернативної енергетики без спалювання викопного палива (використання енергії сонця, вітру, припливів і т.п.), а також збільшення енергоефективності економіки за рахунок переведення промисловості на більш економічні технології і зниження тепловтрат в житловому секторі.
Роль корпорацій Вище ми показали зростаючу роль міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних екологічних проблем. Але основна тенденція, що позначилася в 90-х роках XX століття, полягає в усилившейся ролі великого міжнародного бізнесу. Тобто вже не державні структури, а корпорації часто стають ініціаторами вироблення нових екологічних вимог. Наприклад, найбільша світова фармацевтична компанія «Гедеон Ріхтер» принципами своєї політики проголосила «всебічний захист чистоти повітря і води в рамках своєї діяльності, зменшення до мінімуму шумового навантаження навколишнього середовища, застосування найсучасніших методів переробки шкідливих промислових відходів» і т.д.
Так формується особлива екологічна етика, яка є не менш дієвою силою для зменшення негативного впливу на природу, ніж законодательство.Показательно думку керуючого «Фольксваген АТ» з питань навколишнього середовища У. Штегер: «той зберіг свою позицію в конкурентній боротьбі 90-х, хто зробив захист навколишнього середовища критерієм своєї підприємницької стратегії ». І ця точка зору виявляється самої виграшною, як мінімум, з двох причин. По-перше, впровадження екологічних технологій часто несе подвійну користь: разом з турботою про природу підприємець отримує можливість економити свої кошти. Найбільш дієві в цьому сенсі впровадження енергозберігаючих технологій і рішень, які окупаються вже за кілька років використання, а крім того, працюють на скорочення викидів вуглекислого газу.
Так, цікаві розрахунки були зроблені експертами компанії ROCKWOOL, світового лідера в області виробництва негорючої теплоізоляції. Вони свідчать про те, що застосування сучасних теплоізоляційних матеріалів для утеплення житлових і промислових будівель, виробничого обладнання та інженерних комунікацій здатне зменшити непродуктивні витрати енергії на 50-70%. Тобто економічний ефект вельми вражаючий.
Але не менше значення має і екологічний ефект. Наприклад, як показують розрахунки, за 50 років експлуатації в датському будинку одного квадратного метра ізоляції ROCKWOOL товщиною 250мм, вона скорочує викиди CO2 в 162 рази більше, ніж виділилося при її виробництві. По-друге, великі зміни відбулися в суспільній свідомості. Відтепер факторами вибору того чи іншого виробництва стали не тільки ціна і якість, але і екологічність виробництва і самого продукту. Більш того, компанії починають вибирати собі партнерів, враховуючи екологічний аспект їх діяльності. Наприклад, політика «екологічно чистих закупівель» виробника кліматичного обладнання Daikin Group вимагає від постачальників доказів того, що їх продукція не містить матеріалів, шкідливих для навколишнього середовища.
З 90-х років хорошим способом впливу на екологічну політику компаній стало складання екологічних рейтингів. Найвідоміший рейтинг розраховується експертами Greenpeace на основі таких параметрів, як енергетичні витрати на виробництво і токсичність виробленої продукції. У 2006 році лідерами «найбільш зелених виробників» виявилися такі компанії, як Nokia і Dell, а замкнули список представники китайської промисловості. З огляду на авторитет Greenpeace і взагалі руху «зелених» в політичному і громадському житті Західної Європи, можна не сумніватися, що для виробників, які опинилися в аутсайдерах, це послужить зайвим приводом серйозно задуматися про приведення своєї екологічної політики до сучасних стандартам.Іспользуются такі методи і на рівні окремих країн.
Так, в Польщі нещодавно опублікували список 80 підприємств з самими шкідливими виробництвами. По відношенню до них були застосовані спеціальні заходи, такі як посилений інспекційний контроль, суворе нормування викидів, заборона на використання шкідливих для навколишнього середовища технологій, а також пресинг з боку громадської думки. Міністерство природних ресурсів Російської Федерації також заявило про намір публікувати списки самих «брудних» підприємств. У Чувашії вже зараз неурядові організації та місцеві ЗМІ розгортають діяльність по створенню екологічних рейтингів автозаправних станцій.
На початку 2006 року на Всесвітньому економічному форумі в Давосі був вперше оприлюднений Індекс екологічних досягнень держав світу, складений Йєльським і Колумбійським університетами США. Кожна країна оцінювалася на основі 16-ти критеріїв, в числі яких були «Екологічне здоров'я», «Якість повітря», «Стан водних ресурсів», «Сталий енергетичний розвиток» і т.п. В першу десятку держав, що досягли найбільших успіхів в екологічній сфері, увійшли: Нова Зеландія, Швеція, Фінляндія, Чехія, Великобританія, Австрія, Данія, Канада, Малайзія і Ірландія. Росія в цьому рейтингу зайняла 32-е місце, невисока, але все ж краще з усіх країн СНД.
Чистий результатПозітівние зміни в екологічній політиці в наявності, і тому закінчити цю статтю хочеться на оптимістичній ноті. Один з останніх доповідей WorldWatch Institute про екологічну ситуацію в світі свідчить про цілий ряд успішних ініціатив, які доводять, що людство здатне задовольняти свої потреби, не руйнуючи екологію Землі. У доповіді наводяться такі приклади, як розвиток альтернативної енергетики (зростання використання енергії сонця і вітру досягає 30% в рік), обмеження на використання в промисловості та побуті важких металів, бромистий і хлористих сполук, CFCs (фреонів), зниження тепловтрат і інші позитивні зрушення . Залишається сподіватися, що ці тенденції збережуться і надалі, адже в цьому зацікавлений кожен житель Землі.
|
| |
| |
